Перша пропозиція щодо будівництва у Львові кінного трамваю надійшла до магістралі Львова в кінці 1860-х рр . У 1872 р. було отримано декілька пропозицій, щодо будівництва кінного трамваю, проте реалізації завадила економічна криза 1873 р. У 1879 р. між міською радою Львова та Трієстинським трамвайним товариством укладено концесійну угоду, за якою Товариство власним коштом мало збудувати інфраструктуру, забезпечити її рухомим складом та запустити рух кінного трамваю. Протягом 50 років компанія отримувала виключне право на експлуатацію кінного трамвая у місті, по закінченню цього терміну кінний трамвай безкоштовно переходив у власність громади, через 25 років місто отримувало право його викупу.

Рух кінного трамвая у Львові розпочався 1 травня 1880 р. за маршрутом казарми Фердинанда – площа Митна. Із 1 липня 1880 р. кінний трамвай почав курсувати до залізничного вокзалу. 16 березня 1881 р. відкрився рух по трамвайній лінії вулиці Жовківської (Б. Хмельницького).

Кінний трамвай у Львові працював до кінця 1908 р. У 1906 р. місто викупило кінний трамвай, у 1908 р. його лінії були перебудовані і електрифіковані.

Запуск електричного трамвая у Львові став темою обговорень на початку 1890-х рр. , напередодні Галицької Виставки Крайової. Він мав стати не тільки засобом комунікації, але й демонстрацією розвитку Галичини під владою Австро-Угорщини. Контракт на будівництво електростанції постійного струму, трамвайного депо та колійної інфраструктури та закупівлю вагонів, влітку 1893 р. був підписаний із компанією «Siemens & Halske». Вона власним коштом мала створити електротрамвайне підприємство, запустити рух трамваїв напередодні Галицької Виставки крайової, а через два роки експлуатації міста зобов’язувалося викупити підприємство у власность громади. Будівництво депо, електростанції та трамвайних ліній почалося в кінці літа 1893 р. Трамвайний рух за маршрутом Головний вокзал – Центр – школа Св. Софії (ріг вул. І. Франка та І. Свєнціцького) почався 31 травня 1894 р., 5 червня вагони почали курсувати до воріт Галицької виставки крайової. У кінці року відкрився іще один маршрут – на Личаків. До церкви Св. Петра і Павла трамваї почали курсувати 30 жовтня, а до школи ім. Бартоломея Зиморовича і Личаківського закладу – 12 грудня. Другу колію на вул. Личаківській було укладено в 1895 р. Перехід електричного трамвая під управління міста відбувся 1 серпня 1896 р., а остаточно викуп підприємства завершився наприкінці року.

Перейшовши у власність міста підприємство електричного трамвая у 1896 – 1901 рр. мало назву « Міські колії електричні », а в 1901 – 1933 рр. – « Міські заклади електричні », оскільки займалося не тільки трамвайним рухом, але й постачанням електричної енергії підприємствам і містянам. До 1906 р. нові лінії електротрамваю не будувалися через нові перешкоди зі сторони Трієстинського трамвайного товариства.

Навесні 1906 р., після ухвали міськради про викуп кінного трамвая, керівник «Міських закладів електричних» Й. Томицький (1863 – 1925) уклав довгостроковий план розвитку підприємства, який передбачав будівництво нової електростанції змінного струму, нового трамвайного депо на Гаврилівці та розширення мережі маршрутів електричного трамвая. Будівництво ліні в напрямку місцевостей На Байках, Кастелівка та Францівка (до сучасної вул. Коновальця) розпочалася в жовтні 1906 р. Трамваї по сучасним вул. Генерала Чупринки, Мельника та Коновальця почали курсувати 18 січня 1907 р. У 1907 р. почалися роботи із будівництва електростанції змінного струму на Персенківці та трамвайного депо на Гаврилівці. Навесні 1908 р. стартували масштабні роботи з електрифікації ліній кінного трамвая і будівництво нових трамвайних ліній на Замарстинів, до Янівського кладовища,

Трамвайне депо було введено в експлуатацію 22 серпня 1908 р . –  вночі на територію депо власним ходом заїхали трамваї. В жовтні – грудні 1908 р. відкрито трамвайні лінії, урочисте освячення електростанції відбулося 18 лютого 1909 р. На початку 1909 р. у Львові вже працює 8 трамвайних маршрутів.

У 1909 – 1914 рр. продовжився розвиток трамвайної мережі, в той час були побудовані нові трамвайні лінії на Високий Замок та до вокзалу ст. Личаків та низка менших. Вагони кінного трамвая були переобладнані у причіпні до моторних вагонів електричного трамвая.

У 1914 – 1918 рр. під час Першої Світової війни електричний трамвай у Львові продовжував працювати, навіть під час окупації Львова російськими військами. У 1918 р. на електростанції відчувалися значні проблеми з паливом. Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 р. у Львові тривали вуличні бої, відповідно, рух трамваїв зупинився.

Рух трамваїв у Львові був відновлений навесні 1919 р. На початку 1920-х рр. найстаріше депо львівського трамвая при вул. Вулецькій та Пелчиській (Сахарова і Д. Вітовського) було перетворено на ремонтні майстерні, а тимчасовим трамвайним депо став кінний манеж Віндішгреца при сучасній вул. Захисників України. У 1928 – 1930 рр. біля рогу вул. Городоцької та Кульпарківської споруджено велике сучасне трамвайне депо (у 1939 – 2011 рр. – трамвайне депо № 1), яке введено в експлуатацію в березні 1930 р. Воно було найбільш сучасним у міжвоєнній Польщі.

За період між 1919 і 1939 рр. у Львові було збудовано низку нових трамвайних ліній: у 1925 р. було введено експлуатацію лінії по вул. Городоцький (до майбутнього депо) та по вул. Шпитальний, Сонячний (Куліша) та Під Дубом; у листопаді 1929 р. – трамвайну лінію від вул. Леона Сапіги (Бандери) до площі Пруса (пл. Івана Франка) по вул. Пелчинській (Д. Вітовського); у вересні – жовтні 1933 р. – по вул. Понінського (І. Франка) та Козельницького до Персенківки та Стрийської рогачки; у листопаді 1936 р. трамвайну лінію по вул. Личаківській було продовжено до вул. Пасічної.

У 1933 р. Міські заклади електричні були розділені на енергопостачальне підприємство, яке зберегло назву, і на трамвайне – Міські колії електричні. У 1928 – 1939 рр. трамвайне підприємство також було оператором міських автобусних маршрутів, яких нараховувалося до 5.

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга Світова війна , Львів зазнав нацистського бомбардування у перший день війни. Трамвайний рух припинився 12 вересня 1939 р. У середині вересня 1939 р. біля трамвайного депо на вул. Городоцькій відбулися сутички між нацистами та оборонцями Львова, серед яких були і добровольці із числа трамвайників. 17 вересня 1939 р. радянський союз підступно, як союзник нацистів, вдарив Польщі у спину. У 20-их числах вересня Львів було зайнято радянськими військами. 25 вересня 1939 р. було створено Львівський трамвайний трест і відновлено рух трамваїв. У Наприкінці 1939 – на початку 1940 рр. було добудовано кілька трамвайних ліній на довжину біля 4 км .

У період нацистської німецької окупації Львова ( 30 червня 1941 р. – 27 липня 1944 р .) електричний трамвай продовжував працювати . Низка вагонів була призначена лише для перевезення німців та «фольксдойче». Вантажні вагони використовувалися для перевезення в'язнів концтаборів.

Після завершення нацистської окупації Львівова рух трамваїв трьох маршрутів було відновлено лише 1 березня 1945 р. Під час бойових дій було пошкоджено міську електростанцію, трамвайне депо № 1 на вул. Городоцький, вивезено обладнання тягової підстанції № 2 та ін. Роботу трамвайного депо № 1 було відновлено в січні 1948 р., а до 1 вересня 1949 р. завершилося відновлення всього господарства.

Перші плани запуску тролейбуса у Львові датуються 1909 р., тоді керівник Міських закладів електричних Й. Томицький запропонував запустити на Високий Замок та до Стрийського парку «електричні безрейкові омнібуси» (тобто тролейбуси). Його підтримав віце-президент міста Еплер, але решта магістрату висловилася проти. Проєкт будівництва тролейбусних ліній від центру міста до Скнилова та автобусного заводу був розроблений у 1947 р. Будівництво тролейбусної лінії пл. Міцкевича – Вокзал тривало протягом 1952 р., курсування тролейбусів почалося 27 листопада 1952 р., відтак підприємство отримало назву «Львівське трамвайно-тролейбусне управління».

Впродовж 1952 – 1980 рр. відбувався активний розвиток тролейбусної мережі, одночасно було закрито кілька трамвайних ліній, у т.ч. на Високий Замок та на Персенківку. У 1972 – 1987 рр. у Львові працювало лише 6 трамвайних маршрутів, а у 1981 р. тролейбусних маршрутів було 16. Сучасне тролейбусне депо працює із серпня 1964 р .

У 1970-1980-х рр. обговорювалося питання будівництва у Львові підземного трамвая – метротраму. Загалом під землею мало бути прокладено три лінії під центральною частиною міста, а поза центром нові трамвайні лінії в сторону вул. Наукової та Сихівського житлового масиву мали бути наземними за стандартами швидкісного трамвая. Будівництво лінії по вул. Суворова (Сахарова) і Боженка (Княгині Ольги) почалося в 1978 р. 7 листопада 1987 р. розпочав курсування цієї лінії по трамвайному маршруту № 3, а через кілька років по цій трасі також запустив маршрут № 5. У 1988 р. трамвайний маршрут № 7 продовжено по вул. Костя Левицького і Вахнянина до парку Погулянка та Палацу творчості дітей та юнацтва Галичини.

Уже в кінці 1980-х рр. Львівське трамвайно-тролейбусне управління потрапило в глибоку економічну кризу, яка поглибилася в перші роки незалежності України. Незвежаючи на це у 1989 р. введено в експлуатацію нову тролейбусну лінію в напрямку Левандівки.

У 1993 р. Львівське трамвайно-тролейбусне управління було реорганізовано в ЛКП «Львівелектротранс».

У 1996 р. вперше в Україні при реконструкції ділянки вул. Личаківської у Львові було влаштовано «безшумну» трамвайну колію на блочній основі за чеською технологією. Надалі ця технологія активно використовується у Львові та в інших містах України. 23 серпня 1997 р. введено в експлуатацію першу чергу за роки незалежності України нову лінію електротранспорту у Львові – тролейбусну лінію до кінотеатру ім. Довженка. На честь Дня незалежності України новий тролейбусний маршрут отримав № 24 .

У 2000-х рр. почалися масштабні роботи із реконструкції трамвайних колій. У 2009 р. для фінансування таких робіт було залучено кредит Європейського банку реконструкції та розвитку . 26 млн. євро кредиту було витрачено на реконструкцію вуличної інфраструктури вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6, а ще 12 млн. євро – на реконструкцію тягових підстанцій, закупівлю трамваїв (загалом 42 одиниці: 7 нових і 35 вживаних), ремонт депо та ін. На початку 2010-х рр. ЄБРР погодився кредитувати будівництво трамвайної лінії на Сихів, а уряд Німеччини надав грант. Улітку 2014 р. розпочалися активні роботи із будівництва нової трамвайної лінії по вул. Стуса та пр. Червоної Калини. Перша черга трамвайної лінії на Сихів була готова на початку листопада 2016 р., 10 листопада тут пройшов перший трамвай, а 17 листопада 2016 р. почалося курсування трамвайного маршруту № 8 пл. Соборна – кінотеатр ім. Довженка. Друга черга – до вул. Вернадського – введено в експлуатацію у квітні 2017 р. З березня 2019 року почали курсувати трамвайний маршрут № від Залізничного вокзалу до вулиці Вернадського.

У 2020 р. під час реконструкції вулиці Хуторівки збудовано нову тролейбусну лінію по цій вулиці (до шляхопроводу). Рух тролейбусів тут запущено в листопаді 2020 р. У рамках співпраці з ЄБРР реалізовано проект реконструкції тролейбусної лінії по вул. Кульпарківській, в т.ч. побудовано нову лінію від вул. Городоцької до вул. Героїв УПА. 10 серпня 2022 р. тут почали курсувати тролейбусний маршрут № 38 пл. Кропивницького – вул. Хуторівка.

Упродовж 2014 – 2021 рр. тривали роботи із реконструкції профілакторію трамвайного депо № 2 на вул. Промисловій, 29, які фінансувалися за кредитні кошти. Роботи із реконструкції завершено у вересні 2021 р

Впродовж 2019-2020 років тролейбусний парк отримав поповнення в ряду 50-ти новітніх низькопідлогових тролейбусів , виробництва ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» (Україна). Закупівля стала можливою за допомогою співпраці між Львівською міською радою та Європейським банком реконструкції та розвитку. Відповідно до договору, Львівська міська рада виступає гарантом щодо кредитних зобов’язань ЛКП «Львівелектротранс» перед Європейським банком реконструкції та розвитку.

25 лютого 2022 року через широкомасштабне вторгнення російської федерації призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 29, який з’єднував центр міста із Міжнародним аеропортом «Львів» імені Данила Галицького.

У наслідок ракетних атак по енергетичним об’єктам Львова у 2022 році тимчасово зупинено рух електротранспорту 4 рази. Завдяки титанічній роботі енергетиків під захистом воїнів протиповітряної оборони, зупинки у русі не тривали більше однієї доби.

У травні 2022 року команда ЛКП «Львівелектротрансу» вперше взяла участь у міжнародному чемпіонаті серед водіїв трамвая «TRAM-EM 2022».

Водійка трамвая Ірина Козак отримала «срібло» у номінації «найкращий водій». У загальному заліку команда ЛКП «Львівелектротранс» закрила першу п'ятірку, наступну відкрили наші колеги із «Київпастрансу». У змаганнях взяли участь 25 команд із сімдесяти країн світу. 

На другому тижні після широкомасштабного включення російської федерації на території України, під час активного виступу на Київ, у ЛКП «Львівелектротранс» надійшли запрошення для участі в Міжнародному трамвайному чемпіонаті TRAM - EM – 2022. У списку організатори оголосили: «що запрошення до міст Росії на даний захід скасовано».

автор - Антон Лягушкін

у матеріалі використано світлини з ресурсу  Фотографії старого Львова

​

​

​

​

​

​

​